Перегляд петиції

Перейменування вулиці, на честь захисника та героя Маріуполя - нацгвардійця, старшого лейтенанта частини 3011, Жолобова Михайла Володимировича.
Подано клопотання на ім'я президента про нагородження найвищими військовими нагородами України.
Жолобов Михайло Володимирович (1998-2022) народився у місті Кривий Ріг, навчався у середній школі 69 Металургійного району. Продовживши навчання у Криворізькому ліцеї-інтернаті з посиленою військовою підготовкою. Після випуску вступив до академії Національної гвардії України в Харкові, де з успіхом у 2020 році її закінчив у званні лейтенанта.
Учасник двох парадів до Дня Незалежності України у Києві 2017 - 2018р. Нагородженний президентом двома медалями.
Нагороджений пам'ятними знаками академії та ліцею.
Проходив службу у військовій частині 3011 Національної гвардії України у м Кривий Ріг.
Служив заступником командира батальону оперативного призначення у званні старшого лейтенанта.
07.02.22р з планової ротації частини, був відправлений з батальйоном до Маріуполя, де і зустрів війну.
Михайло загинув 3 березня, на блок-посту, зустрічаючи ворожу колону танків. Було дано бій.
Михайло, як заступник командира батальйону пішов першим назустріч ворожій колоні, намагаючись зберегти свій особовий склад приймаючи на себе основний удар. При масованому обстрілі їхніх позицій "Градами" отримав важкі осколкові поранення несумісні з життям.
Він виконав свій обов'язок із честю, зберігши життя своїх побратимів.

На той час, коли Михайло з особовим складом тримав позиції, з Маріуполя виходили колони цивільних. Дуже багато городян, хто евакуювався звідти у ті дні, дякують цим та іншим хлопцям, які тримали місто "до останнього" виконуючи наказ, відтягуючи на себе вогневий шторм ворога. 
Він загинув зі зброєю в руках як Герой, захищаючи свою Батьківщину, місто та своїх близьких від російської навали.
Повернути тіло воїна вдалося лише нещодавно.
Вдома у загиблого офіцера залишилися дружина, батьки та молодший брат.
Михайло з дитинства професійно займався плаванням, досяг високих спортивних нагород.
То був світлий і добрий хлопець. Йому було 23 роки. Все дитинство прожив на Соцмісті.
Мріяв про кар'єру військового. Будував плани на майбутнє, але війна їх трагічно обірвала.
Просимо містян підримати петицію щодо перейменування вулиці міста Кривий Ріг на честь Жолобова Михайла Володимировича, героя Маріуполя, міста, що стало символом української незламності.
Також, просимо адміністрацію міста розглянути петицію та перейменувати вулицю на честь нашого співгромадянина- захисника, кожна вулиця нашого міста – особлива, тому вибір вулиці просимо розглянути адміністрацію міста.
Ми робимо все можливе, щоб вшанувати пам'ять героїв нашої держави.
Ми втрачаємо найкращих жителів міста – гідних та вірних людей, що поклали життя заради України.

Велике прохання батьків та близьких загиблого підтримати петицію. Ми повинні пам'ятати та вшановувати героїв, що поклали свою життя заради країни.
Слава Україні!