Перегляд петиції
Вшанування пам'яті героя російсько-української війни Стельмаха Дмитра Миколайовича
Шановні мешканці Кривого Рогу, російська агресія в Україні спричинила жахливі наслідки для нас, перш за все – людські втрати. І вони непоправні.
На початку жовтня до нас прийшла трагічна звістка. Батько нашого одинадцятикласника Стельмах Дмитро Миколайович загинув у бою з російськими окупантами. Його добре знали як в Саксаганському районі, так і в Криворізькому ліцеї № 35 «Імпульс», де він був головою піклувальної ради 11-Г класу.
Стельмах Дмитро Миколайович – народився в Кривому Розі 25 вересня 1982 року. У 1997р. закінчив 9 класів Криворізької загальноосвітньої школи №74 на мікрорайоні Ювілейний, де він і проживав. Далі вступив до Криворізького коксохімічного технікуму Національної металургійної академії України, який закінчив у 2001 році. Дмитро приймав активну участь в житті технікуму, відповідально ставився до навчання, творчо виконував позакласну роботу. Педагоги і школи, і технікуму з теплотою говорять про колишнього учня, який до останнього підтримував зв'язок з ними.
Після закінчення технікуму до повномасштабного російського вторгнення Дмитро Стельмах, наслідуючи батька-сталевара, працював на Арселор Міттал Кривий Ріг. Загалом, металургійній справі віддав більше 20 років. У 2009 році вступив до Державного вищого навчального закладу “Криворізький національний університет”. У 2014 році здобув спеціальність за фахом “Машинобудування”. На роботі Дмитра Миколайовича знали як відповідального працівника, справедливого, сміливого, завжди готового до розвитку та участі в нових проектах. Він завжди був оптимістом, заряджав усіх своїм позитивом, мав безліч друзів, міг знайти спільну мову з кожним. Мав чудову сім’ю, дружину та двоє синів, батьків, сестру. Був гарним сином, братом, найкращим чоловіком та батьком.
Військова служба Дмитра Миколайовича почалася 2003 року у військовій частині А2545 міста Кривий Ріг, де він здобув спеціальність старшого механіка-водія середніх танків.
З початком повномасштабної агресії російської федерації в лютому 2022 добровольцем пішов до військкомату та став до лав Збройних Сил України. До середини червня служив у роті охорони Саксаганського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області як гранатометник.
15 червня 2022 року був переведений до військової частини А4443 58-ого окремого стрілецького батальйону на посаду командира відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет. У складі 58-ого батальйону молодший сержант Дмитро Стельмах сумлінно виконував свої обов’язки щодо захисту Батьківщини на Донецькому напрямку, поблизу міста Бахмута. Навіть в таких умовах, Дмитро Миколайович не падав духом. Виходячи на чергове бойове завдання, налаштовував на перемогу, заряджав бойових побратимів своїм оптимізмом. Завжди був готовий прийти на допомогу кожному з них. Дмитро неймовірно любив життя та мав безліч планів на майбутнє.
6 жовтня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання Стельмах Дмитро Миколайович загинув, прикриваючи своїх бойових товаришів у районі населеного пункту Весела Долина, що на околиці Бахмута.
У Кривому Розі залишилися батьки Дмитра Миколайовича — Стельмахи Микола Іванович та Ніна Іванівна, дружина Вікторія Іванівна та два неповнолітні сини — Іван і Максим.
До останнього подиху Дмитро Миколайович був вірний військовій присязі, служив Батьківщині та народу України. І найменше, що ми можемо зробити зараз – це гідно вшанувати його ім'я. Ми всі, учні, вчителі, батьки, його сусіди і знайомі, його родина – вважаємо це своїм обов'язком.
Пропонуємо:
1. Встановити меморіальну дошку Стельмаху Дмитрові Миколайовичу на будівлі будинку № 65 по вул. Саласюка.
2. Назвати іменем Дмитра Стельмаха сквер Співдружності. В майбутньому встановити у сквері пам’ятний знак всім криворіжцям, які загинули в протистоянні російській агресії.
3. Надати ім’я Дмитра Стельмаха одній з вулиць Кривого Рогу: вул. Рубльова, вул. Дмитрія Донського, вул. Байкальська, вул. Маяковського, вул. Васнєцова, бульвар Маршала Василевського…
Ми пишаємося своїм земляком. Віримо, що слова про всенародну вдячність нашим захисникам - це не пусті гасла. І на карті Кривого Рогу з'явиться сквер і вулиця імені Дмитра Стельмаха, ще одного героя-криворіжця.
Наполегливо просимо підтримати петицію.
Щиро дякуємо справжнім патріотам.
Слава Україні!
Автор: Харенко Людмила Миколаївна від імені учнівського, батьківського і педагогічного колективу КЛ № 35 «Імпульс».
Петиція від: фізичної особи.
Необхідна кількість підписів: 1000Зібрано підписів: 1000Залишилося зібрати: 0