Перегляд петиції

Ми, жителі міста Кривий Ріг, сформували на підставі Ст. 69 КУ народне волевиявлення, про заборону дистанційної форми здобуття шкільної  освіти.

Керуючись Конституцією України, та Сiмейним кодексом України, згiдно якого, «якщо дитина не може самостiйно здiйснювати свої права, цi права здiйснюють батьки» (ст.14).

Вiдповiдно до Конституції України, «Закони, та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції України, і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. не допускається звуження змісту, та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких,  ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».

Згідно 53 ст. Конституції України: «Кожен має право на освіту».

Право вибору форми навчання по ЗУ «Про освіту»,  належить батькам дітей, а не директорам шкіл, чи місцевим чиновникам.

Згідно ст. 92 Конституції,  «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Закону, який би зобов’язував дітей перейти виключно на дистанційну форму одержання освіти немає. Постанови КМУ, та санітарного врача України, які стосуються карантиних обмежень, та рекомендують переводити дітей на дистанційну освіту, є підзаконними актами, які повинні відповідати Конституції країни (ст.8 Конституції), та носять лише рекомендований характер.

Також слід зазначити, що карантинні обмеження згідно Постанов Уряду були визнані Рішенням Конституційного Суду України, від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 такими, що порушують права та свободи громадян, а тому є неконституційними.

ВООЗ також не рекомендує урядам країн відправляти дітей на дистанційну форму навчання.

Ніякі, так звані, проти епідеміологичні заходи не виправдовують знищення очної форми навчання, и є неконституційними. Навіть, з усіма данними, які кожного   

Дистанційне навчання, яке ви збираєтесь вводити для наших дітей, ґрунтується виключно на використанні компьютеної техніки.

За даними ДСанПіН 5.5.6.009-98  про санітарно-гігієнічні вимоги роботи на комп’ютері  дітей, при навчанні,  викладене наступне:

«Регулярна робота з комп'ютером, без застосування відповідних захисних засобів, приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, до хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Спілкування з комп’ютером супроводжується нервовим напруженням, оскільки вимагає швидкої реакції. Короткочасна концентрація нервових процесів викликає у дитини втому».

В цих вимогах також зазначені обов`язкові, необхідні умови і правила, при проведенні такого навчання. Це, і тривалість уроку (від 15 до 20 хвивлин), і площа приміщення, освітлення, і відстань між робочим столом і монітором, і, навіть, вимоги до стільця, на якому буде сидіти дитина, і багато ще інших обов`язкових вимог. Це все можливо забезпечити лише в умовах очної традиційної школи, а не в побуту кожної сім`ї.

З огляду на те, що буде повне порушення санітарно-гігієнічних норм, і неможливість дотримання їх для кожної дитини, буде нанесена шкода фізичному і психологічному здоров`ю наших дітей. Хто буде відповідачем у суді за відповідними позовами батьків?

Ми знаємо, що мова йде про стратегічні плани зламу / ліквідації традиційних освітніх систем, і оцінюємо введення так званого «дистанційного навчання» в якості першого етапу затвердження цифровий школи, як безальтернативної. Тому, від імені батьківської і викладацької громадськості, ми вимагаємо заборони, не тільки введення дистанційного шкільного навчання, а й реалізацію більш широкого проекту «цифрова школа», як несумісного зі збереженням освіти як такої.  Ми вимагаємо також, щоб була законодавчо закріплена традиційна освітня школа, яка єдина гарантує нашім дітям отримання якісної освіти.

«Дистанційне навчання» і проект «Електронна школа» слід розглядати як диверсію проти української освіти, і злочин проти наших дітей.

Керуючись вище наведенним, а також статтями Конституції  України: 69, 8, 22, 19, 53, 92, та ст. 14 Сімейного кодекса України, незалежно від конституційності походження вашої установи, ви зобов`язані здійснити Народне Волевиявлення, та без ускладнень доступу до права, виконати вимогу українського народу.