Перегляд петиції
Присвоїти гімназії №122 ім'я її випускника Івана Покідька, який загинув за Україну і нагороджений орденом "За мужність"
Ми, студенти та випускники Української академії лідерства, побратими, рідні та друзі Івана Покідька, учні гімназії №122, громадяни та громадянки, для яких важливе вшанування пам’яті героїв України, підписуємо цю петицію на знак підтримки пропозиції присвоїти Криворізькій гімназії №122 ім’я Івана Анатолійовича Покідька – випускника цього навчального закладу, що загинув за свободу України.
Не даючи оцінки постаті Олександра Голякова, ім’я якого наразі планується присвоїти гімназії №122, звертаємо увагу на рішення Криворізької міської ради, яким в жовтні 2022 року ім’я О. Голякова вже присвоєно колишній вулиці Арзамаській. Щоб збагатити топографічне різноманіття Кривого Рогу та вшанувати якомога більше громадян, що героїчно загинули за Україну, вважаємо за потрібне прийняти альтернативну пропозицію імені навчального закладу – «Криворізька гімназія №122 ім. Івана Анатолійовича Покідька».
Переконані, що таке рішення позитивно вплине на якість військово-патріотичного виховання в гімназії №122, адже Іван є випускником цього навчального закладу та своїм прикладом нагадує нам про ціну, яку наша держава щодня платить за свою незалежність. Юний воїн ще у школі почав демонструвати свою активну громадянську позицію, очолюючи Кабінет Міністрів Шкільної Учнівської республіки “Сузір’я”. Така позиція не була випадковою, бо частинку своєї душі вклали в нього педагоги, тато, що був учасником АТО, мама, яка є взірцем порядності та патріотизму.
Після закінчення гімназії №122 Іван Покідько навчався у Харківському осередку Української академії лідерства у 2020-2021 роках.
Іван був ерудованим, відповідальним та працьовитим, мав високі моральні цінності, захоплювався військовою справою. В Академії створив проект “Озброєні”, де готував лекції з особистісного розвитку для військовослужбовців у співпраці з фондом “Повернись живим” та Цивільно-військовим співробітництвом СІМІС. Одразу після випуску пішов служити у третій окремий полк імені князя Святослава Хороброго.
Іван загинув 9 березня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів.
Він загинув, маючи всього 19 років. Він не встиг створити компанію, названу своїм ім’ям. Не став Почесним громадянином міста. На честь нього не називають вулиць попри те, що Президент України Володимир Зеленський 2 червня 2022 року нагородив Івана Покідька орденом “За мужність” 3 ступеня посмертно.
Колись наші діти спитають: “На честь кого названа наша школа?”. Зараз ми маємо вирішити, яку історію ми розповідатимемо у відповідь, і ми впевнені, що історія Івана Покідька гідна збереження та розповіді.
Вважаємо, що присвоєння навчальним закладам імен військових, які героїчно віддали своє життя за Україну сприяє формуванню історичної свідомості українського народу, зміцнює патріотичний дух суспільства через увічнення їх героїзму, а також висловлює повагу та вдячність цим воїнам.
Наголошуємо, що українські захисники віддали заради нас найцінніше – своє життя. Пам’ять – єдине, що живі можуть дати тим, хто вже не з нами.
Необхідна кількість підписів: 1000Зібрано підписів: 1000Залишилося зібрати: 0